line decor
ГОЛОВНА ВИПУСКНИКИ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ ГАЛЕРЕЯ САМОВРЯДУВАННЯ УЧНІВСЬКИЙ КОЛЕКТИВ ГАЗЕТА ALMA MATER
line decor
 
 
НОВИНИ
 

ВЕСНА В УКРАЇНІ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ШЕВЧЕНКА

Ще раз долучитися до творчої спадщини Тараса Шевченка та до  українського мистецтва мали змогу учні Єланецької гуманітарної гімназії, Великосербулівської,  Малодворянської  та Ясногородської шкіл. 12 березня педагогами та директором Єланецької гуманітарної гімназії –Мельник В.В. за підтримки начальника відділу освіти, молоді та спорту – Головань С.В, була організована масштабна просвітницька поїздка до Миколаївського Академічного українського театру драми та музичної комедії на виставу до 200 – річчя від дня народження Т.Г. Шевченка «Тарасові весни». Піднесена урочистість, мистецька аура, зал, вщент заповнений глядачами – все це пройняло нас ще до початку вистави. Весна в Україні починається з Шевченка. Він прожив 47 років, 34 з них в неволі, 4 роки після заслання в тяжких хворобах. І лише 9 років у повній свободі і щемливих муках творчості.Під час вистави було відтворено життя Шевченка та умовно його поділено на «Щасливі весни» (1838 – 1845 рр.) та «Грозові весни» (1847 – 1857 рр.). Найщасливіша пора поета починається весною 1858 року – час викупу з кріпацтва, потім навчання в Академії мистецтв, весною 1840 року – перше видання «Кобзар», визнання, поїздки в Україну. Пан Енгельгардт  підписав «отпускную», Мартос  умовляє Шевченка за свій кошт в Петербурзі видати «Кобзар», участь Тараса у Кирило – Мефодіївському братстві – все це було так реалістично, що всі ми поринули у Шевченківський час і пройнялися його долею.Не забарилися і «грозові весни» у житті Кобзаря. Арешт 5 квітня 1847 року, заборона писати і малювати, муки і розчарування, тяжкі хвороби.Під час вистави звучали пісні на слова Т. Шевченка – «Ой три шляхи широкії», «Стоїть гора високая»,  «Думи мої, думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші. Такі «уроки в театрі» сучасному поколінню просто необхідні. Адже ми так повно і глибоко торкнулися часточки душі Великого Пророка.Творчість Т. Шевченка – це, насамперед, заклик до кожної людини знати і поважати свою історію, берегти свою гідність, самоповагу і любов до ближнього.

 

.